Розвиток
духовно-моральної особистості учня на уроці англійської мови
Поняття про духовність та моральність
Добро існує там, де його
постійно творять.
В. Гжещик (Польський сатирик)
Здоров'я –це невідємна частина будь-якого живого
організму. У наш час люди все більше
піклуються про здоровя. Яка думка виникає у нас в першу чергу, коли ми чуємо це
слово? Звичайно, більшість людей одразу думає про фізичний стан свого
організму. Але це зовсім не так. Здоров'я – це сукупність 4 необхідних
факторів, які формують здоров'я людини в цілому.
фізичне
духовне
психічне соціальне
|
Фізичне здоровя |
Особливості анатомічної будови
тіла людини, функціонування внутрішніх органів людини |
|
Психічне здоровя |
Індивідуальні особливості
психічних процесів людини |
|
Духовне здоровя |
Сприйняття особистістю духовної
культури людства, освіти, науки. Мистецтва, релігії, моралі |
|
Соціальне здоровя |
Економічні чинники, взаємодія
особистості з соціумом (родиною, оточуючими) |
Всі
ці складові здоровя повинні функціонувати разом і є невідємними частинами
однієї від одної.
В даний
час дослідження проблеми духовно-морального виховання займає неабияке значення,
оскільки в дітей ще з раннього віку необхідно розвивати мораль та духовність, яка
стане квитком в майбутнє громадянина України. Наше суспільство під впливом
багатьох факторів, починає зазнавати деградації, ставлячи на перше місце
матеріальні цінності, забуваючи про такі важливі поняття як «духовність» та
«мораль». Тому сучасна освіта покликана якомога більше приділяти уваги розвитку
духовної особистості учня, адже діти – це майбутнє країни і якими ми їх
виховаємо, таке майбутнє матиме і наша держава. Недаремно в українській
приказці говориться «Що
посієш – те й пожнеш». Адже дитина є безпосередньо тією зернинкою, яку «сіє»,
«вирощує» , «плекає» наше суспільство загалом. Тому, як бачимо, актуальність дослідження цієї
проблеми є доцільною.
Але що ж ми
маємо на увазі, коли говоримо про мораль та духовність?
Духовність (лат. Spiritualitas, англ. Spirituality) — абстрактний іменник до слова духовний.
Як і слово першооснова духовність пов'язана з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом.[1]
Мораль (лат. moralis — етичний, від mos, множина mores — звичаї, вдачі, поведінка), моральність, один з основних способів
нормативної регуляції дій людини в суспільстві; особлива форма суспільної
свідомості і вигляд суспільних стосунків (моральні стосунки). [1]
Розвиваючи
духовно-моральні цінності у дітей педагогам необхідно звертати увагу на вікові
особливості учнів, оскільки у здобувачів освіти молодшого шкільного віку
починає формуватися моральна свідомість, але діти самостійно ще не здатні
виробити власні моральні переконання, тому для даної вікової групи неабияку
роль відіграє наслідування. Тому необхідно пам’ятати, що «приклад» поведінки
для дитини даного віку відіграє неабияку роль.
Діти
середнього шкільного віку вже мають більш сформовані духовні та моральні цінності.
Дитина вже хоче ступити на шлях дорослості, але не зважаючи на те, що її моральна
поведінка є майже сформована, слід звернути увагу, що учні даного віку можуть
змінювати свої ідеали та моральні цінності, оскільки це безпосередньо пов’язано
з їхнім віковим розвитком (кризи підліткового віку)
Старші
школярі мають вже сформовані поняття щодо духовності та моралі, вони самостійно
можуть оцінити свої вчинки та дії. Саме в цей період завершується майже повна
сформованість моральних принципів та ідеалів.
Не слід
забувати і про те,що безпосередньо «два світи» відіграють неабияку роль у
формуванні морально-духовних цінностей у процесі виховання:
-
Коло спілкування
(родина, оточення)
-
Школа (вчителі,
однокласники і т.д.)
На мою думку,саме
взаємодія вчителів та батьків у формуванні духовних та моральних
цінностей подарує нам надію на світле майбутнє.
Отже, охарактеризувавши
та проаналізувавши вікові особливості учнів можемо зробити висновок, що вчитель
покликаний допомагати та формулювати правильне світосприйняття та світобачення
здобувачів освіти.
До проблеми
духовно-морального виховання зверталися люди різного покоління та різного покликання.
Велика кількість педагогів, філософів та психологів приділили увагу саме цьому
питанню. Найвідомішими з них є
В.СухомлинськийВ.А.Бєляєва,Н.А.Бердяєв,П.П.Блонський,С.Булгаков,В.П.Вахтеров,К.Н.Вентцель,З.В.Видякова,В.В.Зеньковський,П.Ф.Каптерев,П.Ф.Лесгафт,
В.М. Меньшиков, О.Н.Острогорський, В.П.Острогорський, Н.І. Пирогов, М.М. Рубінштейн,К.Д.
Ушинський та інші. Моральне виховання, на думку К. Д. Ушинського, розвиває в
дітей гуманність, чесність, скромність, слухняність, повагу до старших,
відчуття власної гідності. Воно сприяє розвитку в учнів обов'язку та волі.
Відомий
український педагог Василь Сухомлинський вважав, що духовно-моральне виховання
тісно пов'язане з навчанням, але в деякій мірі вони незалежні одне від одного. Людина може мати
визнання, вміти працювати, але в плані духовності та моральності бути нерозвиненою.
Як зазначав В.Сухомлинський, основним завданням учителя є зробити безцінні
моральні багатства людства особистим здобутком кожної дитини. Він говорив, що успіх педагога залежить від того, що
знає вихованець про себе і про оточуючий світ.[1] Саме цьому питанню В.
Сухомлинський приділяє увагу у своїх працях «Духовний світ школяра», «Як
виховати справжню людину».
Одне з провідних місць, на думку відомих
педагогів та мислителів, в розвитку морально-духовного виховання займає саме
вивчення культури своєї і чужої мови. На даному етапі дитина має змогу трішки поринути
в країнознавство, уявно подорожуючи країнами; розвивати не лише любов до країни
та народу, мову якої вивчає, але також розширивши свій кругозір, критично
мислити, впевнено йти до своєї мети, адже всім відомо, що в наш час вивчення
іноземних мов займає одне з провідних місць. Вивчаючи мови учень матиме змогу
відчувати себе більш впевнено та зможе реалізувати себе в подальшому житті.
Як говорив відомий німецький
письменник Й. В. Гете: «Мова - це
духовне багатство народу». Цей вираз можна назвати крилатим, оскільки дійсно в
мові ми можемо побачити відбиток минулих поколінь, їх розвиток як духовний, так
і історичний. Мова, так як і література,
покликана розвивати моральні цінності дитини (Мора́льні ці́нності —
моральні зразки, поняття, вимоги, що дають можливість людині оцінювати життя та
орієнтуватися в ньому [1]), сіяти зернинку любові в їхніх серцях, яка потім
дасть свої плоди, адже всім давно відомо, що якби не існувало мови – не
існувало б і людства. Тому на вивчення мов покладена неабияка відповідальність.
Прийоми та методи, що використовую на уроці англійської
мови
Плекання любові до природи та
людей,повага до старших, любов до батьків та Батьківщини, вміння дружити… Всі
ці теми є невичерпною складовою уроку англійської мови, оскільки урок
покликаний не лише навчати, а й виховувати. Для того, щоб досягти поставленої
мети вчителю необхідно прикласти масу зусиль, але для цього потрібно підібрати величезну
кількість прийомів та методів, що дадуть змогу показати високі результати не
лише у навчанні, а також у вихованні свідомої особистості школяра.
Як нам відомо, що урок
англійської мови вимагає від дітей високої активності та енергії, тому форми та
методи необхідно змінювати повсякчас.
Поняття «метод» означає шлях до поставленої мети, але відносячи поняття до
навчального процесу можна сказати, що в такому випадку ми розглядаємо його як
спосіб, що забезпечує взаємодію вчителя і учня на уроці. У процесі вивчення
іноземної мови учитель застосовує такі навчальні
методи:[1, с. 53]
Методика
навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/ кол. авторів
під керівництвом С. Ю. Ніколаєвої.
Окрім методів у навчальному
процесі з іноземної мови використовуються різноманітні методичні прийоми. Методичні прийоми - елементарні методичні вчинки (дії), що
спрямовані на виконання конкретного завдання на певному етапі уроку. [2, с.14]
Так одним із прийомів при
вивченні іноземної мови є групова або
парна робота. Працюючи в парах або групах учні мають змогу навчитися
правильно спілкуватися з однолітками, знаходити спільну мову одне з одним,
краще дізнатися про вподобання однокласників, а найголовніше – розвивати вміння
спілкуватися.
Не можна залишити без уваги метод
проектної роботи. Проект – це насамперед вміння підбору необхідної
інформації до тієї чи іншої теми та систематизація вивченого матеріалу,
розвиток у здобувачів освіти самостійності та можливість відстояти власну точку зору та розвиток ораторських
здібностей у дітей та подолання «мовного бар'єру». Не слід забувати і про те,
що працюючи над проектами діти згуртовуються і розвивають в собі творчу
особистість.
На уроці англійської мови
дитина має змогу поринути в культуру чужої країни, удосконаливши при цьому
знання і своєї, порівнюючи їх. Так,
наприклад, при вивченні теми в 5 класі «Навколо України та Великобританії» учні
можуть порівняти традиції двох країн та розвинути шанобливе ставлення до людей
і їхніх традицій із усього світу. Вивчаючи тему «Забруднення навколишнього
середовища» здобувачі освіти можуть зрозуміти всю значущість даної теми та вже
самостійно зробити висновок, що потрібно для того, щоб зберегти нашу планету. Для
сьогодення - це неабияк важливо,
оскільки ми знаємо, що навколишнє середовище потребує допомоги, в першу чергу
від нас, людей.
Патріотичне виховання… Ця тема
є дуже «болючою», особливо зараз. За
останні роки настав тяжкий період для нашої країни, тому саме зараз необхідно
розвивати патріотизм у наших співвітчизників та у учнів. Сьогодні учитель має
змогу на уроці англійської мови показати Україну в усій її красі. Наприклад,
вивчаючи тему «The Place where I live» учень може більше
дізнатися про історичні пам’ятки України, розвинути шанобливе ставлення та
любов до Батьківщини. На даних уроках використовую «Уявну подорож по визначним місцям України», використовуючи при
цьому презентації, картинки, відео матеріали.
На розвиток сучасного покоління
вагомий вплив має розповсюдження
електронних освітніх ресурсів, тому на власних уроках практикую створення
учнівських презентацій.
На сучасному етапі вивчення англійської мови дуже велика кількість вчителів
впроваджують в свою роботу учнівське портфоліо.
Такий вид роботи розвиває у учнів самостійність та креативність. Ця робота виконується учнем самостійно. Учні можуть проявити себе як
неповторну та креативну особистість під час створення порт фоліо. Портфоліо містить фото учня, анкетні дані, , табель самооцінки, табель оцінювання вчителем та містить творчі проекти. Термін ведення портфоліо – необмежений, графік контролю – регулярний,
стиль ведення –
безмежний.
Який же урок проходить без гри. Особливо цей метод подобається
учням початкової та середньої ланки, оскільки заохочує дітей до вивчення
англійської мови. Ігрові технології допомагають розвинути у учнів
наполегливість, відповідальність, цілеспрямованість, допитливість та вміння
бачити прекрасне у звичайних речах. На практиці доведено, що учні які мають не
високі показники у навчанні, при участі у ігровій діяльності можуть проявити
себе. Це зумовлено тим, що під час гри у учнів розвивається наполегливість та
терпіння, а також бажання показати кращі результати. На уроках використовую
прийом «Розгадай зашифроване слово»
або «Склади якомога більше слів , з
поданого слова»
Також
цікавою і захопливою грою є «Показуха».
В якій учень демонструє вивчене слово, а його однокласники повинні здогадатися
і назвати це слово.
Цікавим для учнів є завдання, в
якому необхідно знайти помилку. Наприклад вивіска або оголошення, в якому
допущено помилку. Також для старших школярів можна використати гру «Читай по губам», підібравши необхідне
відео та вимкнувши звук, учні здогадуються про що іде мова в уривку.
Урок іноземної мови ставить
перед учнями велику кількість завдань, яку вони повинні виконувати. Тому для
того, щоб урок був вдалим і щоб діти надалі були активними і готовими до
сприйняття нової інформації використовую фізкультхвилинки.
Завданням фізкультхвилинок є активізування уваги дітей. Тому на даному етапі
використовую аудіо та відео матеріали, вивчаємо віршики, пісні, за допомогою
яких учні мають змогу трішки відволіктися від об’ємного багажу сприйнятої
інформації.
У дітей старшого шкільного віку
для мотивації навчальної діяльності запроваджую перегляд коротких відео
фрагментів, за допомогою яких учні можуть самостійно визначити тему і мету
уроку, прослухати при цьому носія мови, що займає провідне місце при вивченні
іноземної мови.
Під
час перевірки домашнього завдання використовую літературні диктанти на засвоєння лексичного та граматичного
матеріалу. Наприклад при вивченні лексичних одиниць теми пропоную учням картки,
на яких вони повинні перекласти слова з англійської мови на українську і
навпаки. Це дає можливість перевірити готовність усіх учнів до уроку та
зрозуміти, які лексичні одиниці учні не засвоїли і на чому вчителеві потрібно
акцентувати увага.
Для розвитку
мовленнєвих вмінь та навичок учнів використовую дискусії (колективне обговорення спільного питання, обмін думками,
ідеями між кількоА учасниками), навчаючи
– учусь (прийом, що дозволяє передавати свої знання іншим. Учням роздаються
аркуші із необхідною інформацією. Вони ознайомлюються із змістом, а потім
повинні обрати найголовніше із прочитаного і донести цю інформацію своїм
однокласникам у зрозумілій формі), мікрофон
(тій дитині, яка має «уявний мікрофон» надається право висловити свою думку,
при цьому жоден із слухачів не має права перебити мовця), правда чи вигадка (цей прийом може бути використаний учителем при
написанні домашніх творів. Учень при написанні твору допускає певну кількість
помилок, потім зачитує твір однокласникам і вони повинні здогадатися, де були
допущені помилки).
Слід не
забувати про похвалу учня на уроці, оскільки це дасть змогу дитині( навіть якщо
вона зробила помилку), не опустити руки, а наступного разу попрацювати краще і
досягнути поставленої мети.
Всі ці методи і прийоми, на мою думку, дозволяють виховати у дитині моральні якості та підготувати її до життя і громадської позиції у суспільстві.
Отже,
ми бачимо, що вивчення та дослідження даної теми є актуальною повсякчас.
Як
говорив французький письменник Жозеф Жубер «Дітям потрібні не повчання, а наші
приклади», тому хочеться сказати, що потрібно не лише повчати, навчати наших
дітей, учнів, а бути для них прикладом у повсякденному житті. Дати зрозуміти і
показати, що людина, яка має високі морально-духовні принципи може навчити цього
інших, може змінити світ на краще. Даруючи любов, посмішку оточуючим, ми
отримаємо те ж саме у відповідь.
