Розвиток духовно-моральної
особистості учня на уроці англійської мови
Поняття про духовність та
моральність
В даний
час дослідження проблеми духовно-морального виховання має неабияке значення,
оскільки в дітей ще з раннього дитинства необхідно розвивати мораль та
духовність, яка стане квитком в майбутнє громадянина України. Наше суспільство
під впливом багатьох факторів, починає зазнавати деградації, ставлячи на перше
місце матеріальні цінності, забуваючи про такі важливі поняття як «духовність»
та «мораль». Тому сучасна освіта покликана якомога більше приділяти уваги
розвитку духовної особистості учня, адже діти – це майбутнє країни і якими ми
їх виховаємо, таке майбутнє матиме і наша держава. Недаремно в українській
приказці говориться «Нащо ліпший клад, коли в дітках лад». Тому, як бачимо, актуальність дослідження цієї проблеми є доцільною.
Але що ж ми маємо на увазі, коли говоримо про
мораль та духовність?
Духовність (лат. Spiritualitas, англ. Spirituality) — абстрактний іменник до слова духовний.
Як і слово першооснова духовність пов'язана з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом.[1]
Мораль (лат. moralis — етичний, від mos, множина mores — звичаї, вдачі, поведінка), моральність, один з
основних способів нормативної регуляції дій людини в суспільстві; особлива
форма суспільної свідомості і вигляд суспільних стосунків (моральні стосунки). [1]
Всім відомо, що учні різних вікових груп мають різний розвиток моральності.
Тому дуже важливо допомогти дітям зрозуміти, що є «добре», а що «погано». Так,
наприклад, у учнів молодшого шкільного віку починає формуватися моральна
свідомість, але діти самостійно ще не здатні виробити власні моральні
переконання. Діти такої вікової групи, засвоюючи ту, чи іншу моральну цінність,
звертають неабияку увагу на авторитет батьків, учителя, старших дітей, при
цьому копіюючи поведінку оточуючих.
Діти середнього шкільного віку вже мають більш сформовані духовні та
моральні цінності. Дитина вже хоче ступити на шлях дорослості, але не зважаючи
на те, що її моральна поведінка є майже сформована, вона може легко піддаватися
впливу оточуючих. Слід також звернути увагу на те, що цей період є дуже
складним, оскільки діти даної вікової групи часто зіштовхуються з кризою
підліткового віку, тому часто можуть змінювати свої ідеали.
Старші школярі мають вже сформовані поняття щодо духовності та моралі, вони
самостійно можуть оцінити свої вчинки та дії. Саме в цей період завершується
майже повна сформованість моральних принципів та ідеалів.
Отже, виходячи з даних визначень та врахування специфіки розвитку дітей
різних вікових груп можна зробити висновок, що педагог повинен формувати в дитини
правильне моральне відношення до оточуючого світу: розвивати любов до
прекрасного та патріотизм, дисциплінованість та організованість, милосердя та
повагу до гідності іншої людини. Вчитель
повинен виховати особистість, яка в надскладних життєвих ситуаціях буде
поводити себе достойно, не забуваючи найголовніше, що вона – людина, адже не
даремно в народі говорять: «Які люди, таке і життя буде».
До проблеми духовно-морального виховання зверталися люди різного покоління
та різного покликання. Велика кількість педагогів, філософів та психологів
приділили увагу саме цьому питанню. Найвідомішими з них є
В.СухомлинськийВ.А.Бєляєва,Н.А.Бердяєв,П.П.Блонський,С.Булгаков,В.П.Вахтеров,К.Н.Вентцель,З.В.Видякова,В.В.Зеньковський,П.Ф.Каптерев,П.Ф.Лесгафт,
В.М. Меньшиков, О.Н.Острогорський, В.П.Острогорський, Н.І. Пирогов, М.М. Рубінштейн,К.Д.
Ушинський та інші. Моральне виховання, на думку К. Д. Ушинського, розвиває в
дітей гуманність, чесність, скромність, слухняність, повагу до старших,
відчуття власної гідності. Воно сприяє розвитку в учнів обов'язку та волі.
Як відомо, духовне та фізичне здоров'я – це два основні аспекти, які покладені
в розвиток особистості. Без одного із цих складових людина не зможе розвиватися
та існувати.
Відомий український педагог Василь
Сухомлинський вважав, що духовно-моральне виховання тісно пов'язане з
навчанням, але в деякій мірі вони незалежні одне від одного. Людина
може мати визнання, вміти працювати, але в плані духовності та моральності бути
нерозвиненою. Як зазначав В.Сухомлинський, основним завданням учителя є зробити
безцінні моральні багатства людства особистим здобутком кожної дитини. Він говорив, що успіх педагога залежить від того, що
знає вихованець про себе і про оточуючий світ.[1] Саме цьому питанню В.
Сухомлинський приділяє увагу у своїх працях «Духовний світ школяра», «Як виховати
справжню людину».
Одне з провідних місць, на думку відомих
педагогів та мислителів, в розвитку морально-духовного виховання займає саме
вивчення культури своєї і чужої мови. На даному етапі дитина має змогу трішки
поринути в країнознавство, уявно подорожуючи країнами; розвивати не лише любов
до країни та народу, мову якої вивчає, але також розширивши свій кругозір,
впевнено йти до своєї мети, адже всім відомо, що в наш час вивчення іноземних
мов займає одне з провідних місць. Вивчаючи мови учень матиме змогу відчувати
себе більш впевнено та зможе реалізувати себе в подальшому житті.
Як говорив
відомий німецький письменник Й. В. Гете: «Мова - це духовне багатство народу». Цей вираз можна
назвати крилатим, оскільки дійсно в мові ми можемо побачити відбиток минулих
поколінь, їх розвиток як духовний, так і історичний. Мова, так як і література, покликана розвивати
моральні цінності дитини (Мора́льні ці́нності — моральні зразки,
поняття, вимоги, що дають можливість людині оцінювати життя та орієнтуватися в
ньому [1]), сіяти зернинку любові в їхніх серцях, яка потім дасть свої плоди,
адже всім давно відомо, що якби не існувало мови – не існувало б і людства.
Тому на вивчення мов покладена неабияка відповідальність.
Прийоми та методи, що
використовую на уроці англійської мови
Плекання
любові до природи та людей,повага до старших, любов до батьків та Батьківщини,
вміння дружити… Всі ці теми є невичерпною складовою уроку англійської мови,
оскільки урок покликаний не лише навчати, а й виховувати. Для того, щоб досягти
поставленої мети вчителю необхідно прикласти масу зусиль, але для цього
потрібно підібрати величезну кількість прийомів та методів, що дадуть змогу
показати високі результати не лише у навчанні, а також у вихованні свідомої
особистості школяра.
Як нам відомо,
що урок англійської мови вимагає від дітей високої активності та енергії, тому
форми та методи необхідно змінювати повсякчас.
Поняття «метод» означає шлях до поставленої
мети, але відносячи поняття до навчального процесу можна сказати, що в такому
випадку ми розглядаємо його як спосіб, що забезпечує взаємодію вчителя і учня
на уроці. У процесі вивчення іноземної мови учитель застосовує такі навчальні методи:[1, с. 53]
Методика
навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/ кол. авторів
під керівництвом С. Ю. Ніколаєвої.
Окрім методів
у навчальному процесі з іноземної мови використовуються різноманітні методичні
прийоми. Методичні прийоми - елементарні методичні вчинки (дії), що
спрямовані на виконання конкретного завдання на певному етапі уроку. [2, с.14]
Так одним із
прийомів при вивченні іноземної мови є групова
або парна робота. Працюючи в парах або групах учні мають змогу навчитися
правильно спілкуватися з однолітками, знаходити спільну мову одне з одним,
краще дізнатися про вподобання однокласників, а найголовніше – розвивати вміння
спілкуватися.
Не можна залишити
без уваги метод проектної роботи. Проект – це насамперед вміння підбору
необхідної інформації до тієї чи іншої теми та систематизація вивченого
матеріалу. В першу чергу проектна робота покликана розвивати у учня самостійність, але
не слід забувати і про те, що працюючи над проектами діти згуртовуються і
розвивають в собі творчу особистість.
На уроці
англійської мови дитина має змогу поринути в культуру чужої країни,
удосконаливши при цьому знання і своєї, порівнюючи їх. Так, наприклад, при вивченні теми в 5 класі
«Навколо України та Великобританії» учні можуть порівняти традиції двох країн
та розвинути шанобливе ставлення до людей і їхніх традицій із усього світу.
Також розвинути свій кругозір і уяву. Вивчаючи національні парки
Великобританії в дітей розвивається любов до природи та усього живого, що
оточує нас. Для сьогодення це неабияк важливо, оскільки ми знаємо, що
навколишнє середовище потребує допомоги, в першу чергу від нас, людей.
Неабияке
значення у наш час відіграє саме патріотичне виховання. Так за останні два роки
настав тяжкий період для нашої країни, тому саме зараз необхідно розвивати
патріотизм у наших співвітчизників та у учнів. Сьогодні учитель має змогу на
уроці англійської мови показати Україну в усій її красі. Наприклад, вивчаючи
тему «The Place where I live» учень може більше дізнатися про історичні пам’ятки
України, розвинути шанобливе ставлення та любов до Батьківщини. На даних уроках
використовую «Уявну подорож по визначним
місцям України», використовуючи при цьому презентації, картинки, відео
матеріали.
На розвиток
сучасного покоління вагомий вплив має
розповсюдження електронних освітніх ресурсів, тому на власних уроках практикую
створення учнівських презентацій.
Вивчаючи теми «Environmental protection» учні можуть розробити власні поради для захисту
навколишнього середовища, при цьому виховати шанобливе ставлення до природи і
зрозуміти, що необхідно зробити для її захисту.
На сучасному етапі вивчення англійської мови дуже велика
кількість вчителів впроваджують в свою роботу учнівське Алі чува. Такий вид роботи розвиває у учнів самостійність
та креативність. Ця робота
виконується учнем самостійно. Учні
можуть проявити себе як неповторну та креативну особистість під час створення
порт фоліо. Портфоліо містить фото
учня, анкетні дані, , табель самооцінки, табель оцінювання вчителем та містить творчі проекти. Термін ведення портфоліо – необмежений, графік
контролю – регулярний, стиль ведення – безмежний.
Який же урок
проходить без гри. Особливо цей метод
подобається учням початкової та середньої ланки, оскільки заохочує дітей до
вивчення англійської мови. Ігрові технології допомагають розвинути у учнів
наполегливість, відповідальність, цілеспрямованість, допитливість та вміння
бачити прекрасне у звичайних речах. На практиці доведено, що учні які мають не
високі показники у навчанні, при участі у ігровій діяльності можуть проявити
себе. Це зумовлено тим, що під час гри у учнів розвивається наполегливість та
терпіння, а також бажання показати кращі результати. Наприклад, при вивченні
граматичної теми «Countable and uncountable nouns» я використовую друковані картки зі словами продуктів
харчування. Учні повинні розділити, які продукти ми відносимо до Алі чуван, а які
до Алі чуваних іменників. Як показали результати самостійної роботи, проведені
мною на наступний урок, учні добре засвоїли граматичний матеріал. Також цікавою і захопливою грою є «Показуха». В якій учень демонструє
вивчене слово, а його однокласники повинні здогадатися і назвати це слово.
Урок іноземної
мови ставить перед учнями велику кількість завдань, яку вони повинні
виконувати. Тому для того, щоб урок був вдалим і щоб діти надалі були активними
і готовими до сприйняття нової інформації використовую фізкультхвилинки. Завданням фізкультхвилинок є активізування уваги
дітей. Тому на даному етапі використовую аудіо та відео матеріали, вивчаємо
віршики, за допомогою яких учні мають змогу трішки відволіктися від об’ємного
багажу сприйнятої інформації.
У дітей
старшого шкільного віку для мотивації навчальної діяльності запроваджую
перегляд коротких відео фрагментів, за допомогою яких учні можуть самостійно
визначити тему і мету уроку, прослухати при цьому носія мови, що займає
провідне місце при вивченні іноземної мови.
Під час перевірки домашнього завдання використовую літературні диктанти на засвоєння лексичного та граматичного
матеріалу. Наприклад при вивченні лексичних одиниць теми пропоную учням картки,
на яких вони повинні перекласти слова з англійської мови на українську і
навпаки. Це дає можливість перевірити готовність усіх учнів до уроку та
зрозуміти, які лексичні одиниці учні не засвоїли і на чому вчителеві потрібно
акцентувати увага.
Для розвитку мовленнєвих вмінь та навичок учнів використовую дискусії (колективне обговорення
спільного питання, обмін думками, ідеями між кількоА учасниками), навчаючи – учусь (прийом, що дозволяє
передавати свої знання іншим. Учням роздаються аркуші із необхідною
інформацією. Вони ознайомлюються із змістом, а потім повинні обрати
найголовніше із прочитаного і донести цю інформацію своїм однокласникам у
зрозумілій формі), мікрофон (тій
дитині, яка має «уявний мікрофон» надається право висловити свою думку, при
цьому жоден із слухачів не має права перебити мовця), правда чи вигадка (цей прийом може бути використаний учителем при
написанні домашніх творів. Учень при написанні твору допускає певну кількість
помилок, потім зачитує твір однокласникам і вони повинні здогадатися, де були
допущені помилки).
Всі ці методи і прийоми, на мою думку, дозволяє виховати у дитині моральні якості та підготувати її до життя і громадської позиції у суспільстві.
Список використаної літератури
1.
https://uk.wikipedia.org
2.
http://vuzlib.com/content/view/295/
3.
Методика навчання іноземних мов у середніх
навчальних закладах: Підручник / кол. авторів під керівництвом С. Ю.
Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – с. 53-54
4.
Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков. – М.: Высшая школа – 1981 – с.14
Немає коментарів:
Дописати коментар